Г. К. Андерсен. Протиставлення справжнього й штучного в казці “Соловей”.

Мета: - ознайомити з життям і творчістю видатного данського казкаря, змістом   

              казки «Соловей»; розкрити суть протиставлення «справжнього» і   

              «штучного»;

-         розвивати навички виразного читання, виділення головного, переказ і коментування ключових епізодів;

-         виховувати любов і повагу до мистецтва, естетичні смаки учнів.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет Г.К.Андерсена, казка «Соловей», збірки казок

             письменника, картинки до казки «Соловей»,  запис співу солов’я, запис     

             уривка з «Лускунчика» П.І.Чайковського.

                                                                                  Ми приходимо у світ для того,
                                                                                 щоб збагнути красу, утвердити,
                                                                                 створити її.
                                                                                                    В.О.Сухомлинський
                                                   Хід уроку


І. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, мети уроку.

Слово учителя. (Звучить запис уривка з «Щелкунчика» П.І.Чайковського.)
      Прислухайтесь! Ви чуєте ці чарівні звуки?  Здається, хтось тихенько, навшпиньки йде по коридору. Все ближче, ближче. Ось зі скрипом відчиняються двері. Та хто ж це? Це знову до нас завітала казка. І вона не помилилася, адже ми на неї чекали, щоб навчитися милосердя і доброти. Яка ж це казка?
    (Казка Г.К.Андерсена «Соловей») Діти записують тему уроку та епіграф у зошити.

ІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

 Презентація.
      Перед вами портрет видатного датського письменника Г.К.Андерсена, «короля казок». У столиці Данії Копенгагені, в Королівському саду, стоїть пам’ятник Г.К.Андерсену. а вхід у Копенгагенський порт охороняє скульптура Русалочки - героїні твору уславленого датського казкаря. (слайди 1-3)

      Майбутній письменник народився в маленькому містечкуОденсе 2 квітня 1805 року в родині чоботаря та пралі. З дитинства захоплюється казками, які розповідали йому батько та бабусі з притулку. (слайд 4)

            В 12 років Андерсена віддали в підмайстри на суконну фабрику, а потім  на тютюнову, оскільки післе смертібатька сім’я ледь-ледьзводила кінці з кінцями. Саме тоді йому довелося випадково виступити на сценісправжнього  театру. Із Копенгагена приїхала театральная труппа. Для спектакля був потрібен  статист, и Ганс Христіан получив роль кучера. З цього  моментухлопчик вирішив,що театр - його покликання. Вдома він влаштував свій театр ляльок, для якого створював п’єси за казками , сам вирізав з паперу костюми та декорації.(слайд 5.)

      У 1819 році Ганс вирушив до Копенгагена шукати щастя. Він хотів здійснити свою мрію – стати актором. Після довгих пошуків, злиднів і невдалого намагання знайти застосування своєму таланту, Андерсенові пощастило знайти добрих людей, які влаштували його в гімназію, де через свій вік (був старшим за інших дітей)терпів глузування і кривди. Та він сумлінно вчився, що допомогло вподальшому вступити до університету. Про це пізніше Андерсен напише казку «Гидке каченя» - сумний твір, але закінчується він тим, що гидке каченя перетворюється на прекрасного лебедя.(слайд 6)

     Андерсен багато писав казок і читачі його полюбили. Краса казок Андерсена відчувається в інтонації, чарівній простоті, у безмірній доброті ставлення до світу і людини, в умінні письменника з напрочуд простих предметів і подій створити казку. А головне полягає в тому, що Андерсена захоплює не стільки чарівний світ фей, ельфів, тролів і дивовижні повороти сюжету, скільки сама людина. Він, як справжній чарівника. Проникав у душу дитини, дорослого, простого садівника і знатного пана. Придворного вельможі чи імператора.
      Навіть там, де Андерсен зустрічав недосконалу людину, він прагнув знайти в ній щось добре, бо вірив, що таке добро є в кожному. Андерсен оспівував боротьбу зі злом, людське щастя, все, що нас оточує і що маємо в собі, хоч не завжди помічаємо, а частіше бачимо його в інших. Усього цього навчило його життя. І не тільки природжений великий талант, а й любов до людей та нелегко прожиті літа сприяли становленню великого майстра-казкаря.(слайд 7)
       На батьківщині відомого казкаря створено пам’ятники героям його казок, а в парках плавають паперові кораблики. (слайд 8)

    Нині затверджено вищу міжнародну премію за кращу дитячу книгу – золоту медаль імені Г.Х. Андерсена, яку присуджують раз на два роки.(слайд 9)

          Люблять Андерсена і в усьому світі, а також в Україні. 20 казок його перекладені М.Стариченком, перекладала його твори О.Іваненко.

·А які ви знаєте казки Г.К.Андерсена?

          (Огляд виставки казок Г.К.Андерсена)
        Колись у дитинстві малий Ганс запитав у тата, що таке казка. У відповідь почув: «Якщо справжня казка, то в ній прекрасно узгоджуються справжнє життя і те, до чого ми прагнемо». Такими й були твори Андерсена.
    Коли Г.К.Андерсен писав казку «Соловей», перед ним стояв образ коханої жінки Йонні Лінд, шведської співачки, яку називали «шведським соловейком».

·                        Повідомлення учня про історію створення казки «Соловей».
     Отже, давайте звернемося до цієї казки, де розповідається про силу великого і справжнього мистецтва, спробуємо вияснити, чи всяка краса приносить радість і задоволення.
ІІІ. Робота над змістом казки «Соловей».

1.     Де відбуваються події казки?

2.     Яким був палац імператора? Зачитайте уривок.

3.     Автор порівнює в казці красивість і красу. Доведіть, що спів солов’я був дійсно красивим. (Учні зачитують слова рибалки, кухарочки, мандрівників про спів солов’я).

4.  А як імператор довідався про солов’я?

5.  Перекажіть, як за наказом імператора знайшли птаха.

6.  Якими автор показав придворних, чому вони вихваляли спів, якого ніколи не
   чули? (Підлабузники, вихваляли те, що похвалив імператор).

7. Зачитайте опис солов’я. Чи таким його уявляли придворні? А яким? Намалюйте с    словесний портрет.

8.  Давайте запишемо у зошити, яким був соловей (учні заповнюють першу колонку т  аблиці)

9.   А ви, діти, бачили солов’я? (Демонструється малюнок солов’я, учень виступає з повідомленням).

·           Повідомлення учня.
Хоча соловей є звичайним гніздовим птахом майже на всій території України, але побачити його в природі дуже важко. Це теплолюби вий птах, тому наприкінці літа він відлітає на південь, звідки в кінці квітня чи на початку травня повертається назад. Птах сторожкий. Улюбленим його місцем проживання є листяні ліси, гаї, густі хащі біля річок та озер, а також сади й парки. Дехто має солов’я за некрасивого птаха. Він стрункий, в нього високі лапки, тонкий дзьоб і великі чорні очі. Спинка рудувато-бура, горло і грудка світло-сірі з ледь помітними зеленими цяточками, черевце біле. Хвіст досить довгий, рудий. Пір’я м’яке, щільно прилягає до тіла. Соловей дуже моторний, спритний, пересувається по землі стрибками.
          Голос солов’я  знає, мабуть, кожний. Пісня солов’я дуже різноманітна, звучна, з кількома окремими групами звуків («колінами»), які багато разів повторюються у певній послідовності. Особливо добре чутно тьохкання, голосний чистий свист і переливчасті трелі. Навесні співає цілу добу, але найінтенсивніше пізно ввечері і вночі.

·          Прослуховування співу соловейка.
10. Чи сподобався імператору спів солов’я? Зачитайте.

11.Як ви думаєте, чому соловей відмовився від нагороди імператора?

12.Як поставилися люди до солов’я? Чи відчув він себе щасливим у палаці?    

      Чому?

13.Що було у пакунку, який отримав імператор? Зачитайте.

14.Давайте порівняємо пташок. Штучний соловей – це теж витвір майстрів.

      (Учні у зошитах заповнюють другу частину таблиці)

Справжній соловей Штучний соловей 1.     Маленька сіра пташка 1.Дуже красивий, із золота і срібла та коштовного каміння 2.     Знав безліч мелодій 2.Знав лише одну пісню 3.      Мав живу душу, здатну до співчуття 3.Замість душі -  механізм 3.     Виявив співчуття до імператора 4.Байдужий до чужих радощів і страждань

14.Чому соловей полетів з палацу?
15.Розкажіть, як шанували люди штучного солов’я? Чи подобався їм спів цієї

 пташки?
16. Що трапилося з штучною пташкою?
17. Яка біда сталася з імператором?  

·        Перегляд уривку з мультфільму «Соловей»

18. Чому, на вашу думку, соловей повернувся до імператора?
19.Яким був соловей? Чому він не захотів залишитися в палаці і про що попросив імператора?

20. Як поводяться слуги імператора? Чи чесні вони у словах до правителя?
      Отже, справжнє мистецтво має бути вільне і чесне, воно говорить правду і рибалці, і імператору.
21. Давайте повернемося до запитання, яке прозвучало на початку нашої розмови: чи всяка краса приносить радість і задоволення?

22.Згадайте, у яких ще творах ви зустрічали зображення різної краси. (О.С.Пушкін. «Казка про мертву царівну і сім богатирів»: зла мачуха і принцеса; Г.К.Андерсен. «Снігова королева»: Герда і Снігова королева).

Справжнє задоволення приносить краса, яка йде від серця, від душі.

23. У нашого народу соловейко теж у шані. Про нього говориться в загадках, прислів’ях, піснях. Назвіть прислів’я, загадки та пісні про солов’я, які ви знайшли та пригадали вдома. (Учні називають загадки, прислів’я.)
ІV. Підсумок уроку.
      Отже, ми сьогодні поговорили про красу живої природи, про силу справжнього мистецтва. В.О.Сухомлинський казав про красу так: «Ми приходимо у світ для того, щоб збагнути красу, утвердити, створити її.
Краса – це радість нашого життя. Людина стала Людиною тому, що побачила глибину блакитного неба, мерехкотіння зірок, рожевий розлив вечірньої зорі, прозорий серпанок степових просторів, багряний захід перед вітряним днем, тріпотіння марева над горизонтом, сині тіні в кучугурах снігу, журавлину зграю в голубому небі, відблиск сонця в міріадах крапель ранкової роси, сірі нитки дощу в похмурий день, фіолетову хмаринку на бузковому кущі, ніжне стебельце і голубий дзвіночок проліска – побачив і, здивований, пішов по землі, створюючи нову красу. Зупинись і ти в здивуванні перед красою – і у твоєму серці розцвіте благородство».
      Андерсен поєднував у своїх казках реальне життя і мрію, вчив нас бути кращими, вдосконалюватися. Отож, давайте придивимося уважніше до того, що нас оточує, прислухаємося, як казав російський поет М.Рилєнков:
Здесь мало увидеть,
Здесь нужно всмотреться
Чтоб ясной любовью
Наполнилось сердце.
Здесь мало услышать,
Здесь вслушаться нужно,
Чтоб в душу созвучья
Нахлынули дружно.

Давайте і ми будемо Людьми, які помічають красу оточуючої природи, красу, яку створили інші люди (вдома, у класі, в школі) і самі творитимемо красу. Тоді ми дійсно будемо достойні цього почесного звання – ЛЮДИНА.

V.  Домашнє завдання: знати про письменника, підготувати цікаві розповіді від імені справжнього і штучного солов’їв.