День Пам'яті

Вiчная Пам'ять жертвам Голодомору!
Почорніла земля від горя,
Плаче небо сліпим дощем,
Мов сплюндрована греком Троя

Заростає село плющем.
Лиш на дереві ворон кряче ,
Та по вулиці оддалік
Тягне возика , мов незрячий ,
Весь у білому , чоловік...
А на возику... Правий Боже!
Навхрест складені , мов снопи
Люди мертві... І дітки тоже...
Ззаду купкою черепи....
Не сховатись ніде від смерті -
Степ голодний із краю в край....
Україною йшов тридцять третій ,
Свій збираючи урожай...

                                                             Еміль Дубров