Зима, що нас змінила...

Відеоролик "Мамо, не плач..." 

(на останніх акордах на сцену виходять ведучі)

        Ведучий 1: Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до    сьогоднішнього дня, спить у незнаних і безіменних могилах – присвячується!

 Ведучий 2: Цвіту нашого народу, його славним синам і донькам, які у розквіті сил віддали свою молодість, і, найдорожче, життя – присвячується!

Ведучий 1: Героям Небесної Сотні – присвячується!

       Ведучий 2:      І знову, в котрий це вже раз

                          Зійшлися ми в одній родині,

                          Щоб пом’янути славний час,

                          Коли в офіру Батьківщині

                          Себе принесли кращі з нас.

Ведучий 3: Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку – героями Небесної сотні, яких було вбито у мирний, цивілізований час ХХІ століття.

Ведучий 4: Історія України написана не чорнилом, а кров’ ю. Хто з нас міг би подумати, що вшановуючи пам’ять героїв різних історичних епох: Героїв Крут, Голодомору 32-33 років, Бабиного Яру, ОУН-УПА, ми у XXI столітті станемо свідками, учасниками , жертвами схожих подій.

Ведучий 3: Сьогодні Україну знають у всьому світі. Трагіч­ні події, які відбулися на Майдані у серці України — Києві — взимку 2014 року, сколихнули людей усієї земної кулі. Українці об'єдналися, щоб боротися за краще життя своїх дітей, друзів, батьків. 90 днів і но­чей... Тривожних, заплаканих і вимолених...

Ведучий 4: 90 днів і но­чей... Три мі­сяці, залишивши свої родини, тисячі людей стояли на вулицях, день і ніч, у морози заради одного — щоб домогтися свого, щоб відстояти свою честь та гідність, щоб жити у вільній країні. Це їм, героям Майдану, білоруський гурт Ляпіс Трубєцкой присвятив пісню "Воины света".

Відеоролик "Воины света"

Ведучий  5: В один день тисячі простих українців стали солдатами сво­го народу. Звичайні мирні люди. Інтелігентні, жар­тівливі, люблячі. Студенти, учні, інженери, водії, вчителі, колишні військові, безробітні.

Ведучий 6:  Події листопада 2013- лютого 2014 вийшли за межі логіки. Там, на Майдані, відродилася українська нація, там, на Майдані – Гімн набув нового звучання. “Душу й тіло ми положим за нашу свободу,” – ці рядки гімну у дні Єврореволюції стали пророчими. З ними вистоювали в морозяні ночі, з ними йшли на озброєних силовиків. За три місяці Україна прожила цілу історичну епоху.

Ведучий 5: Давайте відтворимо хроніку подій Революції Гідності, щоб зрозуміти -  чому за своє прагнення свободи та європейський вибір українці сплатили життям, а ці прагнення обернулися новітньою Голгофою України.

Ведучий 6: 21 листопада 2013 року, за кілька днів до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, український уряд радикально повернув курс держави від євроінтеграції.

Ведучий 7: Обурена таким рішенням уряду молодь виходить на Майдан Незалежності у Києві, всіляко підкреслюючи мирний характер своєї акції. Невдоволення підтримують по всій Україні. Це був початок Революції Гідності.

Ведучий 8: До кінця доби 21 листопада 2013 року на Євромайдан у столиці збирається понад 1500 чоловік молоді, студентства, киян… З'явилась міліція, посилені загони Беркуту. Із другої половини наступного дня кількість людей зростає, відбулися перші сутички з міліцією та провокаторами. На мітинг виходить до 5 тисяч людей.

Ведучий 7: Цього ж дня люди вийшли на Євромайдани у Донецьку, Івано-Франківську, Луцьку, Харкові, Хмельницькому, Ужгороді, Вінниці, Кривому Розі, Сумах, Чернівцях.

Ведучий 8: 24 листопада у Києві пройшла велика хода та мітинг на Майдані Незалежності, в якій взяло участь понад 100 тисяч громадян України.

Відеоролик "Вставай, мила моя, вставай..."

 

Ведучий 9: Тим часом Партія регіонів та «Український вибір» на підтримку уряду Януковича  звозить людей зі сходу на антимайдан у Маріїнський парк Києва. Під будинком Уряду України відбулися зіткнення міліції та «тітушок» з мітингувальниками. Понад 1000 бійців Беркуту розпочали штурм Євромайдану на Європейській площі із застосуванням сльозогінного газу.

 Ведучий 10: Прихильники євроінтеграції України відбили дві атаки силовиків і відтіснили їх в бік готелю «Дніпро». Із засобів оборони у мітингувальників були тільки саморобні дерев’яні щити,  дерев’яні палиці, барикади, створені з підручних матеріалів,  та палаючі автомобільні шини і  їдкий дим, що густою хмарою оповив серце України – Київ.

Ведучий 9: У ніч проти 30 листопада близько четвертої години ранку, коли на Майдані Незалежності залишалося до 400 протестувальників, їх оточили озброєні бійці «Беркуту» та здійснили розгін мирного протесту, застосувавши силу. Десятки протестувальників були по-звірячому побиті спецпідрозділами міліції. Були застосовані вибухові пакети.

Ведучий 10: Побитих, поранених протестантів прихистив Михайлівський Золотоверхий собор, у якому оперативно розгорнуто медичну службу, операційні блоки. 30 листопада стало переломним моментом в українських подіях кінця 2013 року.

Ведучий 11: Хроніка подальших днів свідчить про ще більше наростання всенародного гніву. Події, що відбулися з 19 по 22 січня 2014 року на Майдані, ще називають «Криваве водохреща», або «Вогнехреща». Це була найгарячіша фаза у протистоянні народу та влади.

Ведучий 12:  Криваве  Водохреща. Україна ХХІ століття …День Соборності – 22 січня 2014 року.  Світ  сколихнула  звістка, Україна  здригнулася.,  як  під  час  дванадцятибального  землетрусу – на  Майдані вбито  людей…Тоді,  ще ніхто  припустити   не  міг,  що Сергій  Нігоян,  Михайло Жизневський, Ігор  Вербицький, – новітні  Герої   бою  під  Крутами -  перші  із  списку  Небесної  сотні. За тиждень від ран у лікарнях помирають Роман Сеник зі Львівщини та Олександр Бадера родом з Волині.

Ведучий 11: Увесь світ облетіли кадри документальної хроніки, де молодий чоловік у будівельній касці стоїть на барикаді і проникливо, натхненно читає уривок з поеми Т.Г. Шевченка «Кавказ». Це Сергій Нігоян – українець вірменського походження з Дніпропетровщини, через декілька тижнів його не стане.

Ведучий 12: Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі. В знак підтримки України 1  лютого всі польські теле –та радіоканали транслювали  пісню «Подай руку Україні».

Відеоролик "Подай руку Україні"

Ведучий 13: 18-20 лютого 2014року – новітня  Голгофа України.

18 лютого у Верховній Раді мали розглянути питання змін до Конституції щодо обмеження прав Президента. Майданівці запланували акцію “мирного наступу”. Вони йшли без касок, окулярів та будь-якого захисту. Дехто з киян взяв з собою дітей. Співали Гімн, прочитали спільну молитву, покричали підбадьорливі гасла. Та мирна хода швидко перетворилася на криваві сутичкі й  для декого стала останньою в житті…

Ведучий 14: 18 лютого тодішня влада  віддала злочинний наказ застосувати зброю і зробити зачистку Майдану , застосовуючи водомети, бронетранспортери і вогнепальну зброю. Справжні бої розгорталися в центрі Києва 18-20 лютого на вулицях Інститутській, Грушевського, на Європейській площі, Майдані, у Маріїнському парку!

Ведучий 13: Навколо вибухи, стогін, горе. Постріл, другий, розірвалася тиша і нестерпний біль… Кров, вогонь, стрілянина на ураження… Знову смерті, поранені ноги, відірвані руки, проламані голови, вибиті очі, покалічені жінки, поранені священики. На очах у всього світу влада розстрілювала свій народ.

 

Ведучий 14:  Як мабуть посміхався снайпер з цих незграб - ше б пак, йти в атаку з дерев'яними щитами та палицями - це ж так непрофесійно, хіба так вчинить професійний солдат? Хіба вояк буде рухатися по відкритій вулиці Інститутській? Фахові вбивці Януковича розстрілювали їх, граючись - стріляли одному в ногу, другому в голову, третьому в серце…та вбивали тих, хто намагався витягнути  поранених.

Відеоролик "Реквієм-розстріл"

Ведуча 15: Потім країна почала дізнаватися імена своїх героїв. Кожна історія викликала гострий, пронизуючий біль, всеохоплюючий гнів та безсилля. Кожна нова сповідь закарбувалася в пам’яті. Прийшло розуміння, що героїчні подвиги цих звичайних людей не можуть бути забутими.

Ведучий16: Коли зі сцени повідомили, що в одного загиблого - четверо дітей, у другого - єдина трирічна донечка залишилася круглою сиротою, бо мати померла ще раніше, а третій - ще взагалі не встиг пожити, йому лише 19 років... І тут 50-тисячний Майдан заплакав так по-дитячому пронизливо, як ніби він теж став цією сиротою, що плаче за втраченими батьками...
  Ведучий15: Тисячі поранених і майже 100 людей було вбито снайперами та бійцями спецпідрозділів міліції. Серед них – науковці, викладачі, студенти, вчителі, художники, архітектори, театральні режисери, громадські активісти. Кров цих людей стала вироком для злочинної диктатури. Героїчня сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності, ставши Ангелами-Хоронителями у небі.

 Ведучий16: Юні та сивочолі. Багатодітні батьки та одинаки. Заробітчани та кандидати наук. Східняки та західники. Абсолютно різні і такі схожі. Кожен герой повстав проти насилля, несправедливості до своєї країни… Кожен здійснив особистий подвиг – віддав своє життя заради нової України.

Відеоролик "Юні Ангели Майдану"

(після кожного прізвища учні запалюють лампадку і ставлять її біля

 Стенду Героям) 

Вірш "А сотню вже забрали небеса"

  

Ведучий 17: Безсмертні душі вбитих і закатованих відійшли у небеса, але вони вічно житимуть в народній пам’яті, бо «Герої не вмирають!»

Ведуча 18: Давня лемківська пісня «Пливе кача по тисині» у виконанні гурту «Пікардійська терція» стала тугою, смутком, неофіційним жалобним Гімном України. Під цей пісенний щем, його багатоголосся тисячі українців прощалися з «Героями Небесної Сотні», хто навічно впав на Майдані за нашу свободу. 

 Відеоролик "Плине кача по тисині..." 

 Ведучий17: Вони не були героями. Вони були звичайними людьми. І в останню мить віддали нам найдорожче – своє життя.

Ведучий 18: За нас віддали. Аби ми жили. Долюбили за них, пісень за них доспівали. 

Ведучий 19:  Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.

Ведучий 20: Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню - частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов   від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті! Героям Майдану, впавши мертвими за світле майбутнє України, присвячується хвилина мовчання.

Хвилина мовчання

 Ведучий 19: Багато років наша Україна не знала таких слів як АТО, бойовики, передова, бліндаж. Але, на превеликий жаль, війна не обійшла нашу державу. І слова «Слава Україні » - «Героям слава !» тепер набули нового змісту.

Ведучий 20: Наразі вже точно зрозуміло, кому ці слова адресовані, й ніхто не має сумнівів, що ці герої - хлопці, які зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон нашої Батьківщини.

Сьогодні на нашу зустріч прийшли наші земляки, герої Майдану та воїни АТО:      

Запрошуємо їх до слова.

 Відеоролик "Ангели Майдану"

Ведучий.  На цьому виховний захід , приурочений пам’яті Небесній Cотні завершено.
Ведучий  А всім вам ми бажаємо  світлих днів і нехай вам щастить. Дякуємо за увагу!

Автор -  Наливайко О.Є., вчитель зарубіжної літератури