Бароко (
кінець XVI — середина XVIII ст)
1. Історична атмосфера XVII ст.
Зміцнення європейських монархій
та абсолютизації королівської влади.
Розкол церкви на католицьку і протестантську.
Заснування ордену єзуїтів (1540)
Контреформація - відродження авторитету і влади католицької
церкви.
Релігійні війни у Франції (1560— 1590 pp.)
Англійська революція 1648 р.
Тридцятилітня війна в Німеччині
(1618— 1648 pp.)
Криза
гуманізму
2. Наукові відкриття. Галілео Галілей, італійський учений, винайшов — телескоп;
створив розділ науки про рух — кінематику; сформулював принципи класичної
механіки, заклав засади небесної механіки. Кеплер, німецький математик і
астроном, відкрив закони руху планет. Вільям Гарвей, англійський лікар і
природознавець, довів, що центром кровообігу є серце. Рене Декарт, французький
філософ, фізик і математик, здійснив ряд відкриттів в алгебрі та геометрії,
розробив раціоналістичний метод, стверджуючи, що тільки за допомогою розуму
можна пізнати світ. Ісаак Ньютон, англійський фізик і математик, сформулював
основні закони класичної механіки, відкрив закон всесвітнього тяжіння, розробив
методи диференціального та інтегрального числення. Готфрід Лейбниць, німецький
учений і філософ, відкрив низку законів механіки, теорії коливань; висловив думку про «закон збереження живих
сил», досліджував закони людської психіки, розрізняючи в ній усвідомлені й
неусвідомлені процеси.
3. Бароко - доба в історії світової
культури; художня система в мистецтві кн. XVI — середини XVIII ст. (в архітектурі, скульптурі, живописі, музиці,
літературі та театрі);
зародився й зазнав найвищого розквіту в Іспанії; перший загальноєвропейський
художній стиль; поширився в Європі, а також в Америці.
Слово "бароко" походить від італ. bагоссо - "примхливий",
"химерний" або від португальського виразу реггоla bаггоса - "перлина неправильної форми»
Вперше термін бароко ввели на
поч.XVIII ст. для позначення явищ
архітектури, живопису, музики. Стосовно літератури бароко стали вживати наприкінці XIX
ст.
4. Людина і світ в епоху бароко
"Наділена і розумом, і пристрастями, людина безперервно воює сама
з собою, бо мириться з розумом тільки тоді, коли воює з пристрастями, і
навпаки. Тому вона завжди страждає, завжди її роздирають суперечності".
«Нехай людина... подумає про себе і порівняє свою
істоту зі всім сущим, нехай відчує, яка вона загублена в цьому глухому куті
Всесвіту... Нехай
зрозуміє, чого варта наша Земля зі всіма державами й містами, і врешті, чого
варта вона сама, людина в нескінченності — що вона значить? » Блез Паскаль
Світ в
епоху бароко: складний
і суперечливий, утратив єдність і гармонійність, прекрасний у своїй
безмежності, ірраціональний хаос, боротьба різних начал та стихій, сповнений
трагізму, важко осягнути розумом
Людина в
епоху бароко. Найпоширеніші гасла
літератури бароко - memento mori (пам'ятай про смерть) і vanitas (суєта).
Людина - арена боротьби добра і зла, піщинка у Всесвіті,
розраховує на саму себе, приречена на життєву суєту, страждання, смерть; поєднує: тонкий розум і темне безумство; палке кохання й аскетичну
відчуженість; розумне самообмеження і прагнення до розкоші
5. Мета бароко – вразити,
приголомшити читача, через емоції впливати на його розум, викликати емоційний і
творчий відгук, бентежити розум і серце, розбурхати, пробудити людську душу,
спонукати людину до пошуку вічних істин, себе, Бога
6. Своєрідність бароко - художній синтез різних начал: середньовіччя (готики) і
Відродження, античних і християнських
традицій; примирення суперечностей:
земного і небесного, духовного і світського,
античності і християнства; поєднання:
почуттєвості і аскетизму, абстрагованих
ідей з натуралістичністю зображення, фантастики, містики і правдоподібності,
піднесеного та низького, прекрасного та жахливого, трагічного та комічного
7. Тематика бароко: трагічна невлаштованість
світу; гріховність людської природи; складний діалог людини з Богом;
ілюзорність та скороминущість людського життя; зображення життя в образах сну,
театру або лабіринту; відображення життя у його контрастній різноманітності;
фатальна підпорядкованість людської долі божественній волі
8. Проблематика творів бароко: духовне
буття людства; таємниці людської
психіки; проблема людства у всесвітньому, глобальному масштабі; місце людини в
складному й розбурханому світі; добро і зло, життя і смерть, віра і зневіра, любов і ненависть.
9. Провідні мотиви бароко: трагічні суперечності в
душі людини; мотиви відчаю, зневіри та приреченості; всесильність долі й
випадку; соціальні потрясіння (війни,
повстання); швидкоплинність людського життя; природні катаклізми (бурі, повені,
землетруси); «світ — лабіринт», «світ — ярмарок», «світ — книга»; людське життя
як сон, театр
10. Художні засоби бароко: емблематичність,
контрастність, алегорії, поліфонізм, символіка, гіперболізація, небуденні
метафори
11. Основні ознаки бароко: барвистий декор;
емоційність; похмурий, песимістичний пафос; трагічне сприйняття життя;
універсалізм; динамізм; спроба примирити розум і віру; містицизм
12. Герої бароко: пристрастні; екзальтовані
мученики; перестали вірити у сенс буття; знаходяться у стані афекту;
сумніваються у всіх цінностях життя; розриваються між своїми почуттями,
пристрастями, бажаннями та обов'язком і
вірою; покладаються на власні розум і серце, довіряють насамперед власному
досвіду; духовно зростають, змінюються.
13. Різновиди літератури бароко
—
іспанський гонгоризм
(Гонгора, Кальдерон)
—
французький преціонізм
(Жан Овре 1590-1622)
—
англійська метафізична
поезія (Дж.Донн – основоположник, Дж. Герберт)
—
італійський маринізм (Тассо, Маріно)
Дж. Маріно: «Мета поета — здивувати і вразити». Митці бароко прагнули пробудити людську душу, спонукати
її до пошуку вічних істин, Бога. Тому твори цього періоду бентежили розум, душу
і серце.
14. Музика – Мотеверді, Гендель, Бах,
Вівальді
15. Мистецтво – Рембрандт, Караваджіо,
Веласкес, Рубенс
16. Архітектура – Берніні, Растреллі,
Доменіко Фонтана, Бороміні
17. Асоціативне гроно
Бароко -
напрям у літературі та мистецтві ХVІ-ХVІІІ ст.; дивний, химерний; перлина
неправильної
форми; барвистий декор; метафори, символи,
алегорії, контрасти; Реформація, Контрреформація; протиставлення
духовного буття земній марноті;
поєднання християнства і античних традицій; складні стосунки людини з Богом; Кальдерон, Дж.Маріно, Джон
Донн; Берніні, Растреллі, Вівальді, Бах, Гендель, Караваджо, Рембрант,
Веласкес, Рубенс
Автор матеріалу - Химинець А. А.
svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju_iz_zar_lit/9_klas/baroko/18-1-0-189
Автор матеріалу - Химинець А. А.
svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju_iz_zar_lit/9_klas/baroko/18-1-0-189
І поставте активне посилання на http://svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju_iz_zar_lit/9_klas/baroko/18-1-0-189
ВідповістиВидалитиДякую!