Міжнародний день пам'яток та історичних місць

18 квітня відзначається  Міжнародний день пам'яток та історичних місць.

Міжнародний день пам'яток та історичних місць встановлений у 1983 році Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам`ятників і визначних місць (ICOMOS), створеній при ЮНЕСКО. Свято відзначається в світі з 18 квітня 1984 року.

 В Україні в цей відзначається День пам'яток історії та культури.

   Свято встановлене Указом Президента України “Про День пам’ятників історії та культури» № 1062/99 від 23 серпня 1999 року. На підтримку ініціативи вчених, архітекторів, реставраторів, працівників державних органів охорони пам’ятників історії та культури було ухвалено рішення встановити в Україні відповідне свято, відзначати яке слід щорічно 18 квітня — у Міжнародний день пам’ятників та історичних місць.

Пам'ятники історії і культури - своєрідний міст між поколіннями, невичерпне джерело  духовних основ і мудрості націй. З їх допомогою з глибини віків до наших днів дійшла неповторна самобутність народів.

На сьогодні у Списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО від України перебувають 5 об'єктів:

Київ: Собор святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська Лавра  (1990)

Ансамбль історичного центра Львова  (1998)

Геодезична дуга Струве (2005) 

Букові праліси Карпат та стародавні букові праліси Німеччини (2007, 2011)

Резиденція Буковинських митрополитів  (2011)

   Також підготовлено декілька номінаційних досьє на включення до Списку Всесвітньої спадщини, серед яких: Херсонес Таврійський, Кам'янець-Подільська фортеця, Історичний центр Чернігова, Біосферний заповідник Асканія-Нова, Генуезькі колонії у Північному Причорномор'ї та інші.

Культурне середовище - явище історичне. Воно формувалося з розвитком людської цивілізації. Створені талантом і працею народів культурні цінності нерідко є унікальними, у разі втрати - практично не відтворюваними, чим обумовлене їхнє соціальне значення. Цим цінностям належить особлива роль у відновленні історичної пам’яті народу, відродженні й розвитку національної культури. Саме тому збереження і відновлення національного культурного надбання - обов’язок і справа честі кожного громадянина нашого суспільства.