Вітаю всіх з Вербною неділею!
Хай торкнеться Вас лоза вербова,
Сіренька гілочка пухнаста,
Щоби ви були завжди здорові,
Та раділи,скоро свята Пасха!
Щоби ви були завжди здорові,
Та раділи,скоро свята Пасха!
Вхід Господній в Єрусалим святкують в останню неділю перед Великоднем. За
євангельською оповіддю, коли Ісус Христос воскресив з мертвих Лазаря, люди, які
бачили це, повірили, що він дійсно Син Божий. Коли Ісус в’їжджав на віслюкові
до Єрусалима, то люди, вшановуючи його, встеляли дорогу своїм одягом, а також
пальмовим гіллям. Відтоді на згадку про цю подію віруючі напередодні свята несуть
до церкви зелені гілочки дерев. У нас таким деревом стала верба, як
відображення особливостей природи України. На цей час вона вкривається зеленим
листям, тому в народі свято називають Вербною неділею. Святкують її за тиждень
до Великодня, а весь тиждень називають вербним. Чудодійні властивості верби:
1. Вербою б’ють, щоб здорові, веселі та багаті були; дітей, щоб сильні були, добре росли та сприйняли життєву силу весни.
2. Вербу кладуть після освячення за образи, щоб охороняла хату від лихих сил.
3. Вербу садять на городі, коли принесуть з церкви на щастя молоді: коли верба прийметься — дівчина вийде заміж, а хлопець одружитьс і будуть здорові.
4. Вербою на Юра виганяють худобу в поле, вперше на пасовисько, злегка торкаючись нею худоби, щоб здорова була, плідна, щоб у тілі була.
5. Вербою в давнину відводили грозові
хмари — кивали свяченою вербою в бік хмар і відводили громи та град.
6. Вербу кидали в пожежу, чим зменшували, за віруванням людей, велику руйнівну силу вогню.
7. Вербові свячені котики кидали в кашу, їли ту кашу в повній вірі, що через ті котики-базьки передасться людям сила весняної енергії на цілий рік.
8. З освяченою вербою, після повернення з церкви, обходили господарі бджільники, щоб бджоли роїлись; обходили обори та стайні й кошари, щоб худібка була здорова, плідна, щоб корови давали багато молока.
9. Ковтали котики ще по дорозі з церкви, щоб не було лихоманки, щоб горло не боліло.
10. Обсаджували криниці вербами, щоб забезпечити воду від лихих сил, щоб вода була „пригожа та здорова”.
11. Обсаджували копанки-калабані, в яких прали своє шмаття-білизну, щоб уберегтися від хвороб, щоб вода очищалася.
12. Сухою торішньою свяченою вербою розпалювали піч під великодні паски.
1. Вербою б’ють, щоб здорові, веселі та багаті були; дітей, щоб сильні були, добре росли та сприйняли життєву силу весни.
2. Вербу кладуть після освячення за образи, щоб охороняла хату від лихих сил.
3. Вербу садять на городі, коли принесуть з церкви на щастя молоді: коли верба прийметься — дівчина вийде заміж, а хлопець одружитьс і будуть здорові.
4. Вербою на Юра виганяють худобу в поле, вперше на пасовисько, злегка торкаючись нею худоби, щоб здорова була, плідна, щоб у тілі була.
5. Вербою в давнину відводили грозові
хмари — кивали свяченою вербою в бік хмар і відводили громи та град.
6. Вербу кидали в пожежу, чим зменшували, за віруванням людей, велику руйнівну силу вогню.
7. Вербові свячені котики кидали в кашу, їли ту кашу в повній вірі, що через ті котики-базьки передасться людям сила весняної енергії на цілий рік.
8. З освяченою вербою, після повернення з церкви, обходили господарі бджільники, щоб бджоли роїлись; обходили обори та стайні й кошари, щоб худібка була здорова, плідна, щоб корови давали багато молока.
9. Ковтали котики ще по дорозі з церкви, щоб не було лихоманки, щоб горло не боліло.
10. Обсаджували криниці вербами, щоб забезпечити воду від лихих сил, щоб вода була „пригожа та здорова”.
11. Обсаджували копанки-калабані, в яких прали своє шмаття-білизну, щоб уберегтися від хвороб, щоб вода очищалася.
12. Сухою торішньою свяченою вербою розпалювали піч під великодні паски.
http://mlschool.at.ua/news/
.jpg)
Немає коментарів:
Дописати коментар